Как и чем штукатурить стены из газоблока: Штукатурка стен из газобетона своими руками

Штукатурка газобетона внутри

5 февраля 2015

15447

Оглавление: [скрыть]

• Особенности отделки стен
• Варианты штукатурки
• Материалы для паропроницаемой облицовки
• Пароизолирующая отделка
• Применяемые инструменты
• Технология оштукатуривания газобетона

Такой строительный материал, как газобетонные блоки, по мнению специалистов, более всего подходит для малоэтажного строительства. Возведение стен из таких блоков обладает рядом преимуществ. Блоки из газобетона имеют низкий удельный вес. Например, он в два раза легче силикатного кирпича. Такое свойство обеспечивает снижение трудоемкости строительных работ и увеличение скорости строительства. Данный строительный материал обладает низким коэффициентом теплопроводности. Стены, построенные из него, имеют термическое сопротивление почти в 3 раза меньшее чем если бы они были выполнены из керамического кирпича.

Газобетонные блоки имеют пористую структуру, благодаря чему микроклимат в доме из газобетона можно сравнить с микроклиматом деревянного дома.

Имея пористую структуру, газоблок обладает отличной звукоизоляцией. Его поверхность как бы «гасит» звуковые волны. Можно считать, что стены, возведенные из газобетонных блоков, «дышат».

Они свободно пропускают наружу углекислый газ и водяные пары, впуская внутрь кислород. Микроклимат в таком доме можно сравнить только с микроклиматом деревянного дома.

Газобетон обладает ячеистой открытой структурой, поэтому изначально его использовали в качестве утеплителя.

Блоки из газобетона пожаробезопасны и прочны. При выполнении кладки, обладая высокой точностью геометрических размеров, газобетонные блоки позволяют использовать клеевые составы. А работа по возведению стен дома не требует высокой квалификации строителей. Еще одним достоинством газобетонных блоков является их низкая чувствительность к негативному воздействию окружающей среды.

Основным недостатком этого строительного материала являются сравнительно низкие характеристики прочности на изгиб. Учитывая такую его особенность, при строительстве дома следует выполнять ряд мероприятий, к которым относятся: строительство монолитного фундамента, армирование кладки, перекрытий и стропильной конструкции.

Теплая керамика: нюансы работы.
Характеристика газобетонных блоков.
Усиление монолитного перекрытия. Подробнее>>

Особенности отделки стен

При отделке поверхностей не стоит забывать, что стены, возведенные из газобетонных блоков, существенно отличаются от кирпичных стен и стен, построенных из других материалов. Газобетон относится к категории ячеистого легкого бетона. Изначально блоки были созданы в качестве утеплителя и лишь впоследствии стали применяться как конструкционный материал.

Ячеистая открытая структура газобетона, обеспечивающая повышенную паропроницаемость, является результатом добавления в состав материала алюминиевой пудры.

При его изготовлении в состав добавляется алюминиевая пудра, выполняющая роль газообразователя. Благодаря ее содержанию газобетонные блоки обладают ячеистой открытой структурой, что в свою очередь приводит к повышению их паропроницаемости. При отделке стен дома, выполненного из этого материала, необходимо учитывать данную характеристику.

Самым распространенным способом как внутренней, так и отделки снаружи можно считать штукатурку. Начинать оштукатуривание газобетона необходимо с внутренней стороны, а затем переходить к фасаду здания. Очень грубую ошибку допускают те строители, которые в течение строительного сезона строят дом, штукатурят снаружи его фасад, а в зимний период приступают к внутренней отделке. Вода, применяемая в «мокрых работах», большей частью будет выходить наружу через блоки и вентиляцию. Причем водяной пар при минусовой температуре окружающей среды будет конденсироваться внутри стен и на разделе блоков и наружной отделки.

Таким образом, штукатурить следует внутри, а не снаружи помещения.

Вернуться к оглавлению

Варианты штукатурки

Чтобы не препятствовать паропроницаемости стен, при штукатурке газобетона не используют цементно-песчаный раствор.

При штукатурке стен внутри дома из газобетона можно использовать два взаимоисключающих способа. Первый основан на выполнении отделки, которая, используя уникальные свойства данного материала, способствует паропроницаемости стен.

Для такой отделки внутренних стен из газобетона не следует использовать цементно-песчаный раствор. Блоки, благодаря своей структуре, быстро впитают из него влагу, и стены, высыхая, покроются сеткой трещинок. В этом случае не сможет помочь даже качественная глубокая грунтовка и шпаклевка поверхности.

Еще одной причиной того, почему не следует использовать цементно-песчаную штукатурку внутри помещения, является снижение паропроницаемости стен. После постройки кирпичного дома данное свойство штукатурки не так уж важно. Но если уж имеются стены из газобетоннных блоков, обладающие такой уникальной способностью, то ее нужно сохранить и не ухудшать микроклимат внутри дома из-за применения неправильного штукатурного состава. Лучше всего приобрести в строительном магазине или на рынке специальные смеси для штукатурки блоков из ячеистого бетона.

Некоторые строители при отделке внутренних поверхностей из газобетонных блоков используют другой принцип — это их максимальная пароизоляция. В этом случае микроклимат внутри помещения ничем не будет отличаться от обычного, существующего в постройках из железобетона. Но зато снаружи штукатурное покрытие будет более долговечным.Это происходит по причине того, что спустя некоторое время, необходимое для приобретения газобетонной стеной равновесной влажности, значительно сокращается поступление пара во внешнюю среду и, следственно, практически «сводится на нет» отслоение штукатурки от поверхности фасада.

Вернуться к оглавлению

Материалы для паропроницаемой облицовки

Для повышения паропроницаемости газобетона используют штукатурные смеси с гипсом и гипсовую шпаклевку.

Данный вариант чаще всего выбирается строителями и заказчиками. Чтобы его реализовать, выбираются материалы, обладающие высокими показателями паропроницаемости. Лучше всего для этих целей подходят штукатурные смеси, основанные на применении гипса, и гипсовая шпаклевка. Как правило, такие материалы в своем составе содержат легкий перлитовый песок и гашеную известь. Их применение не требует грунтования поверхности стен. Через готовый штукатурный слой легко проникают водяные пары.

Широко применяются для оштукатуривания внутренних поверхностей готовые смеси, имеющие наполнители, — мел, известняк, доломит, мрамор и другие. Но важно не только выбрать правильный наполнитель. Следует уделить внимание и размеру фракций его составляющих. Некоторые производители добились такого состава, который удобен в применении, хорошо затирается и обладает почти стопроцентной белизной. Несмотря на содержание полимерных добавок, показатели паропроницаемости таких материалов даже выше, чем у наружной штукатурки. Готовое покрытие получается качественным, достаточно прочным и практически готовым для дальнейшей отделки.

Газобетон имеет пористую структуру, поэтому сразу шпаклевать его не имеет смысла, так как потребуется большое количество грунтовки. Если на последней сэкономить, шпаклевка будет трескаться и отваливаться.

Вернуться к оглавлению

Пароизолирующая отделка

Пленку из полиэтилена используют в качестве пароизолирующего материала при внутренней отделке стен.

Гораздо проще выполнить пароизолирующую внутреннюю отделку стен. Самым простым методом является применение под один из отделочных слоев пленки из полиэтилена. Однако при этом можно получить накопление конденсата и вздутие штукатурки. Если заказчик настаивает на выполнении хорошей пароизоляции поверхности стен из блоков, то следует использовать песчано-цементную штукатурку, но без таких добавок, как доломитовая мука или известь.

Современные отделочные материалы, применяемые для пароизолирующей отделки блоков, позволяют практически в 25 раз уменьшить это свойство газобетона, почти прекратив данный процесс. Перед оштукатуриванием блоки рекомендуется загрунтовать несколько раз специальным составом. Обычно 3-4 раз бывает достаточно. Покрытие стены масляной краской приведет к еще большему усилению эффекта.

Существуют и широко применяются в настоящее время особые адгезивы, применение которых перед проведением штукатурных работ приводит к снижению паропроницаемости газобетона. Шпаклевка в этом случае не понадобится.

Вернуться к оглавлению

Применяемые инструменты

Для выполнения штукатурных работ по газобетону применяются те же инструменты, что и при обычном оштукатуривании. Раствор приготавливается в специальной емкости. Для этой цели можно использовать обычное пластиковое ведро или бак. Его размеры должны быть удобны для перемешивания состава.

В сухую смесь добавляется вода, которая перемешивается строительным миксером или дрелью с особой насадкой до требуемой консистенции. Пропорции воды и смеси можно прочитать на упаковке.

Штукатурка наносится на газобетон «накидыванием» посредством мастерка или ковша штукатура. Иногда для этого можно применить кельму. Для затирания поверхности служит терка. Излишки штукатурного раствора с большой поверхности можно убрать полутером. Для выравнивания поверхности стены применяют маячки. Штукатурный раствор стягивается между направляющими с помощью правила.

По окончании работы проверяют ее качество, используя рейку длиной от потолка до пола. Она прикладывается к стене в разных местах по вертикали и по горизонтали и позволяет обнаружить различные дефекты. Допустимыми считаются погрешности в пределах 6-7 мм.

Вернуться к оглавлению

Технология оштукатуривания газобетона

Внутренняя отделка газобетонных стен может производиться разными способами. Самой распространенной является все-таки паропроницаемая отделка — штукатурка.

Процесс оштукатуривания газобетона внутри помещения практически ничем не отличается от обычных отделочных работ. Первым делом проводятся подготовительные работы. Блоки очищаются от пыли и грязи и выравниваются. Далее наносится слой грунтовки, которая должна учитывать дальнейшее применение паропроницаемых материалов, впитывающих влагу. В соответствии с выбранным типом грунтовки стене необходимо определенное время на высыхание. Как правило, оно не превышает 3 часов. После окончательного высыхания блоки покрываются слоем штукатурки.

Штукатурная гипсовая смесь должна быть выбрана с учетом использования помещения. В жилой комнате можно применять обычную стандартную штукатурку, предназначенную для ячеистого бетона. Гипсовая штукатурка закрепляется на стене механическим способом. Ее можно использовать только в сухих помещениях. Не рекомендуется ее применение во влажной среде или при сильных вибрациях поверхностей. Гипсовая штукатурка отлично подходит для финишной отделки. При этом блоки можно даже не шпаклевать.

Если газобетонные блоки будут постоянно контактировать с влагой, например, в ванной комнате, то их надо обработать и специальными препаратами, сопротивляющимися влиянию влажности. Спустя час после нанесения штукатурки на стену ее надо выровнять, затем дождаться полного высыхания и разгладить поверхность.

Эффект абсолютно ровной поверхности достигается путем ее разглаживания спустя сутки после высыхания. Перед заглаживанием блоки смачивают небольшим количеством воды. После окончания работы поверхность можно покрыть специально предназначенной для газобетона краской.

Для паропроницаемой отделки можно применить использование гипсокартонных панелей. Следует помнить, что в соответствии с правилами технологического процесса нельзя внутреннюю отделку производить паропроницаемыми материалами, а снаружи — паронепроницаемыми.

Продолжительность службы внутренней отделки зависит от качества применяемых материалов — строительных и отделочных. Ведь даже самая хорошая штукатурка не сможет закрепиться на поверхности, если используемый газобетон имеет низкое качество.

газобетон и газоблок по оптовій ціні»

Що таке газобетон і які його особливості?

Останнім часом стало дуже популярним будівництво будівель з газобетонних блоків, це зумовлено цілим рядом унікальних властивостей цього матеріалу. Газобетонні блоки набагато легше звичайних бетонних, під стіни з цього матеріалу не потрібно дуже масивних фундаментів. Найголовніше – стіни, складені з газобетонних блоків правильно, з дотриманням всіх тонкощів технології, набагато тепліше» стін з цегли при однаковій товщині кладки. Багато забудовників ще не знають точно, як обробляти стіни з цього матеріалу, і звертають увагу на найпоширеніший вид обробки – це штукатурка стін з газобетону.

Однак обробка може здійснюватися не тільки штукатуркою, і переслідувати мету не тільки естетичні. У цій статті ви зможете дізнатися основні прийоми остаточної обробки стін, складених з газобетону, та призначення цієї обробки.
Перед тим, як починати розповідати про способи обробки стін з газобетону, треба хоча б коротко знати, що це за матеріал. Газобетон – досить новий будівельний матеріал, що представляє собою особливий вид бетону, в якому по всьому об’єму блоку рівномірно розподілені кулясті порожнечі, діаметром від 1 до 3 міліметрів. На відміну від традиційного бетону в нього не додається наповнювач у вигляді гравію. Технологія виготовлення схожа на замішування хлібного тесту, тільки в якості дріжджів використовують спеціальні газоутворювачі. Замішане за звичайною рецептурою цементне тісто з допомогою цих добавок піднімається і застигає з порами всередині. Після цього готова виливок пиляється на блоки і плити.

Які практичні цілі переслідують, обробляючи стіни з газобетону?

Одним із самих чудових властивостей газобетону є його здатність з великою ефективністю утримувати тепло в приміщенні і не допускати проникнення холодного повітря ззовні. Це все завдяки рівномірно розподіленим всередині нього пустотних сфер. Але винахідники цього будівельного матеріалу, а слідом за ними і виробники, трохи лукавлять, заявляючи, що стіни з такого матеріалу не вимагають додаткової теплоізоляції.

Справжня технологія мурування стін з газобетону вимагає застосування для кладки не цементного розчину, а спеціального клею. Причому товщина шару клею не повинна перевищувати п’яти міліметрів. По-перше, сам по собі цей клей надзвичайно дорогий, по-друге, щоб правильно «приклеїти» газобетонний блок треба дуже ретельно дотримуватися технологію. На наших будівництвах працюють звичайні люди, а не педантичні німці, здатні чайними ложками відмірювати необхідні порції, але навіть якщо змусити робітників це робити, то все одно нічого не вийде. Справа в тому, що для приклеювання потрібна абсолютно гладка і чиста поверхня, заполированная майже до нуля. Це для нашої будови абсолютно неприйнятна умова.

Тому для кладки стін з газобетонних блоків користуються звичайним цементним розчином. Застосування звичайного кладочного розчину на основі цементу знижує теплоізоляційні властивості стін з газобетону не менш ніж на 50 відсотків, це при умові, що всі шви повністю заповнені розчином і їх товщина скрізь рівномірна, приблизно 4-5 міліметрів. Якщо муляри не особливо вправні у своєму ремеслі, то теплоізоляція стін з газобетону знижується до рівня звичайної цегляної кладки. Товщина стін, складених з газобетонних блоків дорівнює товщині кладки в «два цегли», що зовсім недостатньо для того, щоб жити в будинку з цих блоків було комфортно, особливо в північних районах. Тому першою причиною необхідності обробки стін з газобетону є утеплення стін.

Ще однією причиною, що викликає необхідність таких робіт є пористість самого матеріалу і його здатність у великих кількостях вбирати воду. При будівництві стін з газобетону рекомендується вибирати суху і бажано теплу погоду, при великих перервах у будівництві обов’язково накривати верхній край кладки поліетиленом чи руберойдом, і після закінчення будівництва відразу приступати до обробки.

Після того як ми познайомили вас з особливостями матеріалу, і необхідністю остаточної обробки стін, складених з газобетонних блоків перейдемо до способів обробки таких стін і їх утеплення.

Які бувають способи обробки стін з газобетонних блоків?

Оштукатурювання газобетонних стін цементно-піщаними розчинами

Найпоширенішим і всім зрозумілим способом вкрити стіни з газобетонних блоків від проникнення в них вологи і одночасно їх утеплити, є штукатурка. Штукатурка стін з газобетону проводиться абсолютно по тій же технології, що і штукатурка цегляних стін. Для цієї роботи застосовуються штукатурні розчини виключно на цементному зв’язуючому та з використанням цементів підвищених марок, що мають стійкість до води. Для того щоб шар штукатурки був «теплим», треба другий, так званий шар грунтовки, замішувати з використанням шлакового піску, краще доменного, оскільки пори в ньому набагато дрібніше, і розташовані вони рівномірно, ніж в шлаку з кам’яного вугілля.

Перед початком штукатурення стін, складених з газобетонних блоків, треба підготувати стіни. Підготовка полягає в обробленні швів між блоками. Інструментів для такої роботи може бути багато, головне щоб в результаті роботи всі шви були рівномірно пройдені на глибину від 4 до 5 міліметрів і зачищені від пилу.

Адгезія цементного розчину до газобетонного блоку досить висока і, в принципі, можна наносити шар штукатурки прямо на стіну. Але якщо в цегельній кладці відстань між швами невелика і вони самі по собі можуть служити, як армуюча сітка, то стіни з газобетонних блоків така «сітка» виходить досить рідкісною. Це обумовлено розмірами блоків. Тому нанесений шар штукатурки може не занадто міцно триматися, особливо якщо при приготуванні і нанесенні штукатурного розчину були допущені відхилення в технології роботи з такими розчинами.

Одним способом виходу з такого становища є нанесення пересічних заглиблень прямо на блоки з пінобетону. Щоб прискорити роботу можна застосувати звичайну бензопилу. Ланцюг після такої роботи, звичайно, доведеться викинути. Газобетон сам по собі досить м’який матеріал, його можна пиляти звичайною ножівкою і забивати в нього цвяхи.

Тому другим способом створення армуючої сітки є саме закріплення сітки на стіні. На стіну з газобетону можна акуратно прибити металеву сітку рабицю». Обов’язково оцинковану, і з самими дрібними осередками. Крок кріплення сітки звичайними будівельними цвяхами завдовжки 120 міліметрів («сотки» може не вистачити, а цвяхи на 150 дуже товсті, їх загинати важко), повинен бути досить частим, щоб сітка не провисала. Цвях заколачивается в стіну з газобетону на дві третини довжини і загинається всередину до стіни. Всі стирчать проволочины на краях полотнищ сітки «рабиці» повинні бути ретельно загнуті або відпиляні «болгаркою», щоб після висихання штукатурного шару вони не вилізли назовні.

Після закріплення сітки на стіні приступають до нанесення першого шару набризку», метою такої роботи є заповнення пустот в сітці і створення шару, на якому наступні шари штукатурки триматися будуть дуже міцно. З цієї причини перший шар «набризку» не загладжують. Не чекаючи остаточного висихання цього шару, але давши йому трохи «схопитися», наносять шар грунтовки, замішаний на «теплому» шлаковому піску. Шар наноситься не товщі 5 міліметрів і обов’язково розгладжується.

Після підсихання шару ґрунтовки на неї наноситься фінішний шар, в якому використаний особливо дрібний пісок, щоб шар був найбільш гладким. Останній шар штукатурки розгладжується і наноситься особливо ретельно, щоб не зіпсувати зовнішнього вигляду будівлі. Для цього шару можна використовувати готові штукатурні розчини з вже доданими до них пігментами. Таких сухих готових розчинів, в які достатньо тільки додати води, на будівельних ринках досить велика різноманітність.

Облицювання стін цеглою

Ще одним способом оздоблення стін з газобетонних блоків є їх облицювання цеглою. Облицювання цеглою газобетонної стіни — це дуже трудомістка робота, що вимагає великої майстерності і інженерного розрахунку, але якщо вона виконана якісно, то це найефективніший спосіб утеплення стін з газобетону.

Така робота повинна бути передбачена перед початком спорудження будинку, при пристрої фундаменту. Фундаментні блоки повинні бути на півметра ширше стіни з газобетонних блоків, робиться це для того, щоб облицювання і капітальні стіни мали один фундамент, а значить і єдині сезонні коливання. Стіни з газобетону зводяться по внутрішньому периметру фундаменту, а залишився виступ використовується для лицювальної кладки.

Лицювальна кладка ведеться в одну цеглину. Вона ведеться за тими ж принципами, що і звичайна цегляна кладка, з викладенням маяків по кутах і обов’язковою перевіркою вертикальності кладки. Для облицювання найкраще використовувати високоякісний облицювальна пустотіла цегла або силікатна. Облицювання звичайним червоним цеглою небажана з тієї причини, що зажадає додаткового оштукатурювання.

Облицювання з цегли може бути виконана, як впритул до стін з газобетонних блоків, так і з залишеними порожнечами. Якщо облицювання цеглою виконана без відступу від основної стіни, то її не можна жорстко скріплювати з газобетонними блоками цементним розчином з тієї причини, що ці матеріали мають різні коефіцієнти лінійного розширення. Під час літньої спеки або зимових морозів облицювання, жорстко з’єднана з капітальною стіною облицювання може зруйнуватися.

Для з’єднання облицювання з газобетонними блоками використовують два способи. За першим способом між газобетонними блоками, поперек товщини стіни укладають спеціальні «драбинки» з дроту, що застосовуються у звичайній кладці для її посилення. Кінці драбинок повинні виглядати назовні не менше ніж на десять сантиметрів. При кладці облицювання ці кінці закладають між рядами облицювальної цегли.

За другим способом використовують залізні штирі, які забивають у газобетонні блоки, на одному кінці такого штиря повинна бути металева шайба, діаметром не менше десяти сантиметрів. Штирі забивають у газобетонні стіни після ряду кладки облицювання, вирізавши в ній поперечні заглиблення до половини товщини штиря. Наступним рядом кладки ці штирі перекриваються, і виявляються міцно вмуровані в кладку. Дротові драбинки, так і залізні штирі, повинні бути достатньо часто розташовані, не рідше ніж через п’ять рядів облицювання не менше ніж на відстані одного метра по довжині стіни.

Увага! При кладці облицювання з відступом від стіни кожні 4 ряди в облицюванні повинні бути присутніми цеглини, покладені впоперек кладки з упором в капітальну стіну. Відстань між капітальною стіною з газових блоків зазвичай робиться рівною ширині цегли, щоб уникнути зайвої колки цілих цеглин і точно витримати відстань між стінами і облицюванням. При цьому утворилися в «колодязі» укладається утеплювач.

Утеплювачі

Утеплення стіни мінеральною ватою

Як утеплювач можна використовувати наступні матеріали:

• керамзит;
• пінополістирол;
• плити з мінеральної або скловати;
• пенофол.

Керамзит – будівельний матеріал, що представляє собою овальні, або рідше круглі гранули, червоного або червоно-коричневого кольору з численними порами всередині. Виготовляють шляхом випалу глини в спеціальних печах. В залежності від температури випалу гранули можуть бути різних розмірів. Використовується в якості утеплювача, наповнювача при виготовленні керамзитобетону і в декоративних цілях. Добре вбирає в себе воду і дуже погано віддає її.

Пінополістирол або будівельний пінопласт – це спінена пластична маса, основний обсяг якої займає повітря. Цим пояснюються його відмінні теплоізоляційні властивості. Коефіцієнт теплопровідності – 0.039. Будівельний пінопласт має досить жорстку структуру, він не дає усадки при укладанні, як на вертикальних стінах, так і на горизонтальних поверхнях. Практично не вбирає воду. До недоліків можна віднести низьку стійкість до нагрівання.

Плити з мінерального або скловолокна – будівельний утеплювач на основі вати з мінеральної сировини, наприклад базальтів, одержуваний шляхом їх розплавлення, або скловолокна. Скловолокно так само виготовляється з мінеральної сировини, але тільки з піску, який при нагріванні перетворюється в скло. Мінеральна вата просочується синтетичним сполучною, перетворюючись на плиту. Від кількості синтетичного зв’язуючого плита має різну щільність і жорсткість. Ці плити абсолютно не горючі, хімічно стійкі. Коефіцієнт теплопровідності такий же, як у пінополістиролу.

Пенофол – сучасний будівельний матеріал, що представляє собою шар спіненого поліетилену, покритого з однієї або двох сторін алюмінієвою фольгою. Шар фольги відбиває до 97 відсотків променистої енергії, це один з найбільш ефективних теплоізоляторів на даний час. Шар теплоізоляції пінофол дуже тонкий, тому його можна застосувати при облицюванні газобетонних стін, впритул примикають до капітальної стіни.

Пароізоляційні матеріали

Пенофол в якості утеплювача і пароізоляції

Між шаром теплоізоляції і капітальною стіною обов’язково повинен бути влаштований шар пароізоляції, для запобігання намокання теплоізолюючого шару. Крім застосування в якості пароізоляції вже згадуваного пінофол застосовують наступні матеріали:

• пергамін — спеціальна будівельна папір, практично не пропускає воду, проте це вже застарілий матеріал, не забезпечує в повній мірі захист теплоізоляційного шару;
• поліетиленова плівка – так само не найкращий варіант пароізоляційного матеріалу, але вона дуже доступна, і з нею легко працювати;
• парозащитные мембрани – сучасні будівельні матеріали, які базуються на мембранних технологіях та властивості матеріалу, коли через матеріал пари вологи можуть проникнути тільки в одному напрямку. При укладанні парозащитных мембран треба чітко керуватися інструкціями і не переплутати сторони – зовнішню і внутрішню. До таких матеріалів відноситься Ізоспан, Tyvek.

Процес утеплення

Перед початком кладки облицювання на стіни з газобетонних блоків закріплюють шар пароізоляційного матеріалу. Якщо в якості теплоізоляції використовують Пенофол, то можна вести кладку майже впритул до капітальної стіни, але краще залишити між утеплювачем і облицювальної кладкою зазор в 2-3 міліметра. На практиці це реалізується відмовою притискати укладається цегла шару теплоізоляції.

Відстань між стіною і декоративним цеглою утеплювача для

Утеплювач в колодязях між облицюванням і стіною з газобетонних блоків укладають по мірі нарощування висоти кладки. Мінераловатні плити і плити будівельного пінопласту закріплюються на стіні цвяхами з широкими капелюшками або з підкладкою широких металевих шайб. Керамзит засипається до рівня викладеної кладки і трохи утрясає. Застосування звичайної мінеральної або скловати не рекомендується з тієї причини, що цей матеріал дуже пластичний, і через деякий час знаходження у вертикальному положенні осяде, залишивши досить великі незахищені проміжки.

Весь утеплювач, крім керамзиту, укладається так, щоб не залишити щілин, а місця стиків у будівельному пінопласті заливаються монтажною піною. Місця примикання «колодязя» в лицювальної кладки до стіни з газобетону так само повинно бути ретельно утеплено і заизолировано. У кладці облицювання по самому першому і останньому ряду повинні бути передбачені отвори, за якими буде відбуватися циркуляція повітря, і віддалятися скупчилася волога. Для запобігання проникнення в простір між облицюванням і капітальною стіною мишей, птахів і комах, наприклад ос, треба зробити акуратні захисні ковпаки з досить дрібною сіточкою.

Особливу складність представляє кладка облицювання в районі віконних і дверних прорізів. У цих місцях облицювання обов’язково повинна бути з’єднана з капітальною стіною, і місця стиків стіни і облицювання по периметру віконного отвору ретельно загерметизовані. Застосування монтажної піни в таких місцях не рекомендується, оскільки вона має властивість розширюватися по мірі висихання і може просто вивернути цеглу облицювання із загального ряду.

Засипка керамзиту

Для герметизації краще всього застосовувати будівельні поліуретанові герметики. Це фактично «пластмаса», якщо говорити простою народною мовою. Застигання такого герметика йде під впливом вологи, що знаходиться в повітрі. Вони ніколи не застигають остаточно і мають дуже пружну структуру, тому сезонні коливання будівельних конструкцій не впливають на якість герметизації. Звичайно, при їх застосуванні треба уважно читати інструкцію. Як всякий сучасний будівельний матеріал, що ці герметики не виносять дилетантського до себе ставлення. До таких герметиків відносяться:

• Makrofix PU-15;
• Емфімастіка PU-15;
• АДВ-32;
• Den Braven Poliuretan — 15LM;
• Disbon Disbothan 221;
• Paraflex P200.

Оздоблення газобетонних стін вініловим сайдингом

Схема обробки стіни сайдингом

Дуже непоганий варіант остаточної обробки стін з газобетонних блоків – використання вінілового сайдинга. Його можна закріпити на газобетонної стіни звичайними шурупами саморізами з кінчиком у вигляді свердла і шестигранною головкою. Такі шурупи називаються покрівельними. Застосування шурупів із звичайним хрестоподібним шліцом може не вийде, тому що газобетон це особливий матеріал, шліци можуть бути просто зірвані, а шестигранна головка закрутиться без проблем. До того ж вона має гумову підкладку, що гарантує від надмірного притискання сайдинга до поверхні.

Під сайдинг можна покласти шар теплоізоляції. Тут можливі два варіанти – якщо використаний пенофлекс, то на стіни з газобетону не обов’язково закріплювати дерев’яні рейки, досить просто закріпити утеплювач на стіні і поверх нього покласти сайдинг. Знову ж таки, використовуючи покрівельні шурупи з гумовою підкладкою, під капелюшком ви можете не особливо турбуватися, що «пережмете» шуруп.

Чому постійно згадується якийсь «пережив», запитаєте ви? Справа в тому, що сайдинг під впливом тепла або холоду зменшує або збільшує свою довжину. Для компенсації такого руху його кріпильні отвори мають довгасту форму, якщо дуже щільно притиснути сайдинг до поверхні, то рухатися він не буде, його може вспучить влітку або розірвати взимку. Так само боїться «перетискання» і утеплювач. Його товщина повинна бути такою, якою вона виготовлена на підприємстві, інакше він втрачає теплоізоляційні властивості.

У другому випадку, якщо в якості утеплювача використані мінераловатні плити або будівельний пінопласт, то відстань між сайдингом і капітальною стіною досить велика. Всі покриття – сайдинг, утеплювач, якщо їх закріпити тільки на шурупи, може бути відірване сильним вітром. Тому в цьому випадку треба на стіни закріпити дерев’яні бруски. Перетин брусків треба вибирати 40 на 40 міліметрів, або 60 на 60 міліметрів. Таке переріз забезпечує укладання утеплювача без його деформації сайдингом.

Сайдинг на фасаді будинку

Використовувати дошки товщиною 40 і 60 міліметрів так само можливо, але вони ширші брусків і скорочують площу, захищену утеплювачем. Бруски або дошки «наглухо» закріплювати на капітальній стіні не варто. Треба зробити кілька вузьких пропилу, щоб капелюшок шурупа або цвяха з широким капелюшком там добре закріплювалася. Так само у цих брусків не повинно бути упору внизу у фундамент. Це запобіжить їх деформацію при усадці будівлі і сезонних коливаннях фундаменту при замерзанні і відтаванні грунту.

Перед закріпленням брусків на стіни закріплюють пароізоляцію. Закріпити її можна звичайним будівельним степлером. Довжини скоби достатньо 10 міліметрів, але краще запитати у продавця в будівельному магазині скоби загартовані, так як м’які скоби в газобетон можуть не увійти. Мінеральні плити утеплювача і будівельний пінопласт укладаються між рівномірно приколоченными рейками і закріплюються шурупами з широкими капелюшками або цвяхами. Знову ж, як тільки головка шурупа або цвяха дійде до поверхні утеплювача, треба одразу припинити забиття. А шуруп можна навіть відвернути на чверть обороту. Всі щілини між мінераловатними плитами і будівельним пінопластом треба ретельно залити монтажною піною. Це зробить шар утеплювача монолітним.

При укладанні сайдинга найважливіше значення має перша, стартова смуга, яка закріплюється абсолютно горизонтально. Після цього рівнем можна не користуватися, але іноді все ж варто. Закріплюються смуги сайдинга між собою не дуже жорстко, тому один край може трохи опуститися. На одній смузі це не помітно, однак якщо пропустити п’ять-шість смуг, то загальний вигляд будівлі буде безнадійно зіпсований.

Увага! При розкрої сайдинга зовсім не обов’язково використовувати електролобзик. Цілком підійде і звичайна ножівка по металу і хороші ножиці. При використанні електролобзика треба взяти полотно з самим дрібним зубом, інакше сайдинг буде кришитися. При використанні стикувальних елементів, в кутах і наличниках кінці сайдинга не повинні впритул примикати до них, щоб уникнути жолоблення і відриву.

На закінчення статті

У цій статті ми намагалися якомога детальніше описати способи обробки стін з газобетону, однак для вас залишається велике поле творчості у виборі матеріалів для обробки, тим більше що на будівельних ринках їх безліч. Особливу увагу звертайте на нові, незнайомі матеріали. Можливо, вони дозволять вам заощадити чималі кошти.

Статті pp-budpostach.com.ua Все про лазні

Статті по пїноблоку,пінобетону,пінобетонним блокам

Статті pp-budpostach.com.ua Статті по бетону

Статті Все про парканах

Статті pp-budpostach.com.ua Все про дахах ( види, матеріал, як краще вибрати)

Статті Все про Фундаменті

Статті по газобетону ( газоблокам ), газобетонних блоків, блоків газосиликатнных

Новини, статті, чутки, факти, різне і по чу-чуть

Статті по цеглині ( рядовому, особового,облицювальної,клинкерному, шамотною, силікатній,)

Восстановление штукатурки, часть 3: мастер штукатурки без шлифовки!

Традиционные штукатуры получают идеально ровные и гладкие стены с помощью всего лишь шпателя. .. шлифовка не требуется.

Да, вы меня слышали, никакой шлифовки!

Прежде чем мы начнем, это одна из серии сообщений в блоге о гипсе Master of Plaster’s Lime Restoration Plaster. Обязательно ознакомьтесь с остальными статьями серии, чтобы узнать о нашем прогрессе и других наших мыслях о продукте.

• Восстановление штукатурки Следующие шаги Часть 1: Базовое покрытие Structo-Lite
• Восстановление штукатурки Следующие шаги, часть 2: базовое покрытие Master of Plaster’s Beautiful Lime
• Восстановление штукатурки, часть 3: мастер штукатурки без шлифовки!

В течение многих лет я использовал то, что было легко доступно, чтобы добиться эффекта «гипса». К этому моменту я, вероятно, нанес около 300 галлонов шпатлевки, чтобы придать нашим стенам подлинно винтажный вид штукатурки. Я также подробно обсуждал этот довольно трудоемкий и грязный метод, который включал МНОЖЕСТВО упоминаний о том, как шлифовать все до гладкости, пока мои руки не смогут больше шлифовать.

На протяжении многих лет я осваивал методы, облегчающие процесс, инструменты, чтобы уменьшить беспорядок, методы сбора пыли, чтобы пыль от гипсокартона не попадала в каждый закоулок в доме. Но как бы хорошо я ни получал, всегда было одно и то же: наносить, шлифовать, наносить, шлифовать, наносить, шлифовать, повторять, пока не закричишь в стену: «У меня плохие усы, и я просто не могу больше этого терпеть!»

Ваша ситуация может отличаться от моей, но вы поняли.

Единственное, что шокирует больше, чем количество шлифовки, необходимой для затирки швов, — это количество супружеских споров, вызванных этим особенно тонким слоем пыли. Я не могу сказать вам, как часто меня спрашивали: «Вы заклеивали дверь, использовали фильтровальные мешки, использовали HEPA-фильтр и убирались перед тем, как выйти из комнаты, где вы шлифовали? … Тогда почему, черт возьми, все покрыто слоем пыли?» После того, как всегда отвечал одно и то же: «Потому что это просто невозможно контролировать!» Я был более чем когда-либо готов найти правильный способ добиться того, чего мы хотели, без всего беспорядка, неудобств и очистки, связанных со шлифовкой шовного герметика.

Еще в январе я начал писать о работе с известковой реставрационной штукатуркой Master of Plaster в гостиной нашего нового дома. К этому моменту я покрыл два слоя штукатурки, которую мы нанесли на стены гостиной. Первым был слой штукатурки Structo-Lite со встроенной сеткой из стекловолокна. Вторым был слой реставрации Master of Plaster на основе извести в их формуле базового покрытия. Это дало исключительно гладкое покрытие по всей стене без шлифования, но все же с небольшим шероховатым «зубом», чтобы принять окончательный финишный слой штукатурки.

Последним этапом в оштукатуривании этой довольно большой комнаты было нанесение очень тонкого и тонкого слоя финишного покрытия Master of Plaster на все стены площадью примерно 500 квадратных футов. Надежда в конце этого усилия состоит в том, чтобы иметь идеально четкую и гладкую стену из традиционной штукатурки на известковой основе, полностью восстановленную и готовую к покраске без какой-либо шлифовки.

После полного высыхания базовых слоев финишный слой MoP готов к нанесению. Ведро финишного покрытия отличается от базового серой крышкой.

Но настоящая разница заключается в консистенции материала. Так же, как и другие материалы, его нужно смешивать перед использованием, но смешивать намного проще, потому что он намного свободнее.

Хотя базовое покрытие кажется густой консистенцией влажного песка, оно все еще может прилично держать форму. Тем не менее, финишное покрытие гораздо больше похоже на чрезвычайно рыхлое тесто для блинов. Вы знаете, когда вы добавляете слишком много воды в смесь для блинов, и у вас получаются очень плоские блины? Вот как это свободно.

Финишный слой не содержит песка, как в базовом слое (это слюда в базовом слое), что позволяет ему оставаться таким гладким. Мой технический контакт в MoP на самом деле сказал мне, что она была взволнована тем, что мы подошли к моменту нанесения финишной штукатурки, потому что она остается «как луковая кожица». Этого было достаточно, чтобы мое гипсовое сердце забилось быстрее.

Я вам скажу одно, она была на 100% права! Фотография действительно не может передать это должным образом.

Самая важная вещь, которую я очень быстро усвоил при работе с финишным покрытием, проста: не пытайтесь нанести слишком много на шпатель. Я дошел до того, что просто более или менее шлепал ленточным ножом по отделочному ведру, а затем царапал его шпателем. Еще чуть-чуть, и я рисковал, что он соскользнет с кельмы на пол.

Тогда нужно было быстро сделать финишный слой как можно более гладким. Как только все было гладко, я брал еще немного шпателя и двигался дальше.

Другим важным моментом было убедиться, что у меня всегда есть какие-нибудь убойные сандалии Adidas и черные носки. Это заставило меня чувствовать себя более компетентным.

Для сравнения, на всю комнату ушло чуть более шести 5-галлонных ведер базового покрытия, чтобы все покрыть. На финишное покрытие всей комнаты уйдет чуть меньше одного 5-литрового ведра финишной штукатурки!

Но большой вопрос, смогу ли я достичь своей цели — сделать почти идеально ровную и гладкую оштукатуренную стену без необходимости шлифовки? Еще когда я исследовал Master of Plaster, я прочитал руководство по продуктам и обратил особое внимание на аспект «не требуется шлифование». Меня это заинтриговало и в то же время насторожило. Я был обеспокоен тем, что не смогу создать нужную мне поверхность без шлифования. Моя собственная неуверенность в себе и знание того, что я провел большую часть дюжины лет, отшлифовывая стены, пока не смог поднять руки. Как я мог достичь этой цели?

Ответ оказался довольно простым… ДА!

Удивительно, учитывая, с чего мы начали.

Ключевым моментом здесь было нанесение финишного слоя небольшими участками, может быть, четыре на четыре фута, а затем сразу же круговыми движениями пульверизатора, чтобы сбрызнуть стену и сгладить все, что не совсем плоско. Непрерывное затирание и распыление сглаживают все настолько, что готовая поверхность выглядит настолько гладкой, что блестит.

Ранее я слишком долго ждал, прежде чем покрасить стену, и это позволяло штукатурке слишком сильно схватываться, что делало ее выравнивание намного сложнее. Пока я продолжал распылять до того, как он стал слишком сухим, мы были золотыми.

Еще одна важная вещь, которой я научился, это работать сверху вниз по стене. Вода из пульверизатора, как бы вы ни старались этому помешать, местами будет капать по стене. Работая от верхней части стены вниз, вы предотвратите стекание капель через уже завершенные секции.

В целом финишное покрытие оказалось более легким из всех слоев штукатурки. Это происходит быстро и плавно, как только вы входите в ритм. И когда все сказано и сделано, у вас остается почти идеально гладкая стена с хрустящей известковой штукатуркой, и вам абсолютно не нужно шлифовать какие-либо дефекты.

Уверяю вас, это было потрясающе. Беспорядок почти нулевой, усилие уменьшилось, больше не нужно прижимать шлифовальный станок к стене, мои плечи и спина визжат, а на заднем фоне доносится визг цехового пылесоса, изо всех сил пытающегося справиться с бесконечным потоком сверхмелкой пыли. Вместо этого я радостно подпевал под все, что я играл на Sonos в другой комнате, нервно дергаясь от беспорядка, который возникает из-за приятного отдыха.

В конце концов, я очень доволен конечными результатами проекта восстановления известняка Master of Plaster. Это дало мне новый уровень уверенности, когда дело доходит до исправления и правильного восстановления известковой штукатурки. Хотя этот материал, безусловно, подходит и используется многими профессионалами, он также очень удобен для домашних мастеров. Самое главное, о чем следует помнить, это работать небольшими участками, использовать пульверизатор для разглаживания и не пытаться нагружать шпатель слишком сильно в любой момент времени.

Почти во всем нашем доме стены из штукатурки нуждаются в некоторой помощи, будь то обширные, как в этой гостиной, или более мелкие, как потолки в спальне, и я думаю, что больше всего мне нужна была уверенность в том, что мы сможем решить эти проблемы в каждой комнате, какими бы серьезными они ни были. И лучше всего без шлифовки. На мой взгляд, система восстановления гипса MoP превосходит использование шовного герметика для имитации внешнего вида гипса. С ним легче работать, он дает лучшую отделку, он более точен с исторической точки зрения и хорошо подходит независимо от того, имеет ли ваш дом историческое значение или вам просто нужны красивые оштукатуренные стены.

Нашими следующими шагами в этой комнате будут отделка, покраска, установка светильников/вентиляторов, установка новой каминной доски, а затем мы сможем передвигать нашу мебель! После долгих усилий, чтобы привести эту комнату в порядок, мы не можем дождаться, когда она станет прекрасным местом для отдыха. Это огромная комната, и мы почувствуем себя в совершенно другом доме!

в моих оштукатуренных стенах нет шпилек?

Я живу в 110-летнем рядном доме. Общие стены с обеих сторон оштукатурены. Звукоизоляция, обеспечиваемая общими оштукатуренными стенами, ужасна. Я читал, что штукатурка должна быть более звуконепроницаемой, чем гипсокартон, но это не мой опыт. Сквозь стены слышны нормальные голоса. Я могу почти следить за разговорами моих соседей, в частности, с одной стороны, хотя они не особенно громкие. Другая сторона немного лучше, что может быть связано с другой конструкцией стен внутри дома этого соседа.

Моя главная спальня занимает всю ширину дома и, таким образом, разделяет оштукатуренную стену с соседями с обеих сторон, и, как я уже сказал, с одной стороны особенно слышны нормальные говорящие голоса. Я хочу оставить штукатурку на месте и прикрутить полоски обшивки 1×3 там, где шпильки, а затем прикрутить два слоя гипсокартона к полосам обшивки. Я также предприму дополнительные меры по звукоизоляции, такие как зеленый клей между слоями гипсокартона и герметик по краям и т. д. Я потеряю пару дюймов с обеих сторон комнаты, но меня это устраивает. Однако для начала мне нужно найти шпильки, а я начинаю думать, что их нет. Я вставил 2 1/2-дюймовые шурупы для гипсокартона повсюду в стене, пытаясь найти их, начиная с логических мест, таких как 16 дюймов от угла. Действительно, есть места, где винты довольно сильно цепляются, но, конечно, при закручивании винтов не возникает такого большого сопротивления, как при использовании шпилек. В некоторых местах я нахожу красноватую пыль в стенах до самой поверхности штукатурки. В некоторых местах мои винты попали в какое-то твердое каменное изделие примерно на дюйм глубиной и дальше не идут. Кое-где насквозь серо-белая штукатурка.

Я не нахожу пустых мест, кроме выхода. Выходная коробка не прикреплена к шпильке — она просто плавает в гипсе. Через отверстия в распределительной коробке я вижу что-то похожее на заднюю часть стены моего соседа, она светло-сероватого цвета и представляет собой плоскую шероховатую поверхность. Она не такая ухабистая, как задняя часть оштукатуренной стены, — она более плоская.