Чем утеплить газоблок снаружи: Утепление дома из газобетонных блоков: материалы, этапы, ошибки

Чем утеплить газобетон? Инструкция +Видео и Фото

Утепление газобетона своими руками. Утепление дома из газобетона вовсе не является обязательством, но иногда это просто необходимо. Сперва может показаться что причина утепления лишь в экономии на отоплении, но это не так.

Если рассматривать утепление со стороны экономии, то сначала стоит узнать сумму, которую вы сэкономите на экономии отопления. То есть, за какой срок утепление окупит свою стоимость. Если же утеплитель окупится, лишь через 15 лет, тогда толку от него практически никакого нет.

Содержание:

Общие сведения

Причины утепления:

Сокращение потерь тепла от стен, из за того что сопротивление от стен становится больше, поэтому действительно меньше трат на отоплению

1. Закрытие мостов в стене, к примеру, армопояс, перемыкание, большие швы. Все это мало того что выводит тепло, так еще и может стать провокатором появления грибка и сырости.
2. Увеличиваем срок пригодности дома. Утепление от 10 сантиметром переносит влагу в утепляющий материал, а не в газобетон. Благодаря этому жидкость не замерзнет в газобетоне, и дом простоит гораздо дольше.

Но есть ситуации, когда есть выгода:

1. В вашем регионе на газ и электроэнергию высокие цены.
2. Холодный климат.
3. Толщина стен меньше 30 сантиметров.
4. Если газобетон слишком высокой плотности.
5. Если в стенах большое количество швов и мостов холода.

Как выбрать толщину

Для определения толщины утепляющего материала, необходимо знать какое сопротивление тепла у стен рекомендовано для вашего региона, и через какой промежуток времени все окупится. Часто встречаются случаи, когда люди устанавливают слишком тонкий слой утеплителя. Это очень нецелесообразно, ведь чем больше толщина утеплителя, тем больше будет экономия в будущем на отоплении.

Необходимо осознавать, что цены на инструменты и дополнительные материалы никак не связаны со стоимостью и толщиной утеплителя. Самая оптимальная толщина для утепления газобетонных домов это 100 мм.

Если блоки из газобетона, с которых состоит дом имеют высокую плотность, или толщина стенок около 200 мм, тогда даже допускается использование утеплителя с толщиной 150 мм.

Когда нужно утеплять газобетон

Стены из газобетона не рекомендуется утеплять сразу после построения. Причина этого кроется в том что свежий, заводской газобетон имеет высокий уровень влажности, и ей необходимо куда то испариться.

Из толщины стенки влага будет выделяться изнутри помещения и снаружи, но если вы сразу установите утеплитель вся влажность так и будет оставаться в стене и создаст там высокий уровень влаги, грибок и прочие неприятности.

Так же необходимо знать, что стены с высокой влажности имеют более низкую теплопроводимость, в зимнюю погода она даже может преобразоваться в лед. Это может значительно уменьшить срок эксплуатации газобетона.

Если утеплять минеральной ватой будет немного лучше, у нее отличный свойства. Она пропускает пар и лишнюю влажность. Но при условии что газобетон будет закрыт от ветра и будет высыхать большее количество времени. В дополнение ко всему вата становится мокрой, это значительно препятствует теплоизоляции.

Если вы собрались все таки утеплять дом из газобетона, тогда необходимо запомнить, если в роли утеплителя будет мин вата необходимо выждать не менее двух месяцев, если пенопласт будет утеплителем тогда ожидание от полугода до 12 месяцев.

Причины, влияющие на высыхание:

• Размеры стенок,
• Температурный режим,
• Погодные условия,
• Степень обдуваемости.

Как выбрать материал

Чаще всего для утепления домов из газобетона используют минеральную вату либо пенопласт.

Минвата имеют высокий уровень паронипроницаемости, и поможет вывести лишнюю влажность из стен и помещения на улицу. Пар от воды всегда направляется из дома на улицу. Благодаря этому в доме будет всегда хорошо, стенки будут сухими, а это поможет удерживать теплый воздух. Плюс к этому каменная вата не горюча.

При обработке плит минеральной ваты необходимо соблюдать безопасность и использовать перчатки и маску. По качеству теплоизоляции между обоими этими материалами практически нет разницы.     Пенопласт имеет гораздо меньшую стоимость, легко поддается резке, если будут расщелины их можно спрятать, используя монтажную пену.

Он горюч, не паронепроницаем. Изза чего в стенках будет высокая влажность, что очень благоприятно для плесени и грибка. В таком помещении желательно иметь хорошую вентиляцию, а это уменьшает тепло внутри дома.

Для дома из газобетона, лучшим выбором будет минвата благодаря тому, что она отлично пропускает пар. Но если ваши финансовые возможности ограничены, возможно, использования пенопласта толщиной не меньше 10 см.

Рейтинг

( Пока оценок нет )

0 1 997.

Олег Сомов/ автор статьи

Опытный строитель с более чем 10 летнем стажем Каркасных и Фахверковых домов из клеенного бруса, делюсь опытом с читателями моего сайта, жмите звездочку и делитесь с друзьями, если было полезно!

Понравилась статья? Поделиться с друзьями:

газобетон и газоблок по оптовій ціні»

Зовнішні стіни — це найважливіший елемент будівлі, який, крім виконання несучої функції, ще й захищає внутрішній простір будинку від несприятливих погодних умов. Сучасні багатошарові конструкції дозволяють раціонально витрачати енергоносії, помітно економити на опаленні та обслуговування будівель, чого не скажеш про «традиційних» цегельних чи панельних будівлях радянського періоду. Але прийшов час рахувати гроші — залишається тільки утеплювати те, що маємо. У статті розглянемо актуальні питання утеплення стін зсередини.

Великий вибір та асортимент піноблоків у Львові від виробника

Що ж робити пересічному обивателю, який стоїть перед серйозною проблемою втрати тепла через зовнішні стіни, адже інформація вкрай суперечлива, а вибору як не було, так і немає — утеплитися зовні не виходить. Причин такого становища може бути багато: квартира межує з неопалюваними приміщеннями (шахта ліфта, коридори, сходові клітини), за зовнішньою стіною знаходиться деформаційний шов між двома близько розташованими будинками, фасад має дорогу обробку, будинок є архітектурною пам’яткою або знаходиться в історичній частині міста, влада по-своєму регулюють містобудівну діяльність — просто забороняють утеплення фасадів.

Деяку ясність в це питання, звичайно, вносять Гости і Бніп, що діють в країнах пострадянського простору, які настійно рекомендують всередині приміщення розташовувати холодні шари, які відрізняються високою теплопровідністю, та мінімальної паропроникністю — бетон, цегла, камінь. Місце для утеплювача недвозначно визначено — це зовнішня сторона огороджувальних конструкцій. При цьому навіть нормативні документи мають винятки. Наприклад, у П3-2000 до СНиП 3.03.01-87 «Проектування і пристрій теплоізоляції огороджувальних конструкцій житлових будівель» у розділі №7, присвяченому конструктивним рішенням, йдеться про те, що допускається утеплювати стіни окремих квартир багатоповерхових будинків, якщо монтаж теплоізолятора з боку фасаду неможливо з певних причин.

Які мінуси має утеплення зсередини?

Давайте розберемося, чому саме внутрішнє утеплення має стільки супротивників, які підводні камені нас очікують. Є кілька негативних моментів, деякі з них не є критичними, з ними можна змиритися, інші ж можуть мати дуже серйозні наслідки і змушують підійти до питання утеплення зсередини гранично обережно.

1. Розміщений на внутрішній поверхні стіни теплоізолятор «з’їдає» корисну площу житла. Наприклад, якщо в кімнаті розміром 4×5 метра застосувати 50 мм утеплювача на двох зовнішніх стінах, ми втрачаємо 0,5 м
   2 від загальних двадцяти квадратів.
2. Роботи з утеплення стін зсередини можна проводити тільки в повністю вільному, на якийсь час виведеному з експлуатації приміщенні.
3. Монтажем утеплювача на стіни справа не закінчиться. У доважок необхідно вжити ряд серйозних заходів по захисту огороджувальних конструкцій від випадання конденсату і організації додаткової вентиляції.
4. Якщо все робити правильно, то такий спосіб утеплення не може бути дешевим, як це може здатися на перший погляд.
5. Не можна сказати, що технологія проста і доступна. Повторюємо, якщо все робити правильно.
6. Але найголовніше — це особливі теплофізичні процеси, які проходять в стінах, утеплених зсередини. Всі відомі «страшилки», що відносяться до внутрішнього утеплення житлових приміщень, і справді є досить поширеним явищем. Виникнення водяних патьоків, поширення грибка і цвілі, руйнування оздоблення і несучих елементів — все це наслідки безграмотного зміни теплової оболонки приміщення, спричинили за собою порушення вологісного стану стін.

Таємниця, покрита ватою. Що відбувається в утепленій зсередини стіни?

Все, що нас цікавлять процеси мають місце не тільки в мінусову температуру, але і в осінньо-весняний період з невеликим плюсом за вікном. Немає нічого дивного в тому, що основні проблеми з утеплюють зсередини стінами з’являються взимку, коли можливі серйозні перепади між температурою зовні і всередині приміщення. Саме зовнішні стіни, або як їх ще називають «огороджувальні конструкції», є буфером, що приймають удари стихії.

Розглядати вплив температури на багатошарові конструкції треба тільки в комплексі із змінами їх вологості. Насправді, ВОДА — наш головний ворог. Це вона, замерзаючи, розширюється і руйнує будівельні масиви, а також місця їх з’єднань, це вона, проникаючи в шар утеплювача, зводить нанівець його теплоізоляційні характеристики, це вона є обов’язковою умовою існування шкідливих грибків і мікроорганізмів.

Яка залежність між температурним режимом і вологістю стіни, запитаєте Ви? Ось ми впритул підійшли до розгляду явища, коли при певних умовах водяні пари з повітря досягають критичного насичення, і на холодних поверхнях з’являється вода у вигляді конденсату. Температура, при якій на конструкціях утворюється конденсат, називається «будівельна точка роси». Вона безпосередньо залежить від показників відносної вологості повітря усередині приміщення. Чим вище вологість, тим вище точка роси, тим більше вона наближається до фактичної температури (при 100% вони рівні). Для розрахунку точних показників точки роси застосовується досить складна формула. Звід правил СП 23-101-2004 «Проектування теплового захисту будівель» містить таблицю температури точки роси для різних значень вологості і температури всередині приміщення.

Якщо взяти до уваги санітарні правила для експлуатації житлових приміщень (ГОСТ 30494 і Санпін 2.1.2.1002), нормована температура в оселі повинна бути близько 20-22°С, а відносна вологість повітря не більше ніж 55%. Згідно з даними таблиці, показник точки роси буде дорівнювати +10,7°С. Це означає, що там, де в багатошаровій стіні буде така температура, волога з повітря може перетворюватися у воду і випадати у вигляді конденсату.

Очевидно, що при значних змінах зовнішньої температури, точка роси переміщується всередині стіни, ближче або далі від внутрішнього простору приміщення, так як з одного боку ми прогріваємо стіну, включаючи взимку опалення, а з вулиці вона піддається охолодженню. Це своєрідне перетягування канату.

Конкретне місце у огороджувальної конструкції, де може випадати конденсат, багато в чому залежить від теплотехнічних характеристик стіни, товщини і матеріалів кожного шару, їх взаємного розташування.

Якщо конструкція не утеплена, точка роси знаходиться всередині стіни, теплові камери показують, що вона випромінює тепло, в приміщенні холодно навіть при роботі опалення на повну потужність — ми втрачаємо тепло.

При зовнішньому розташуванні теплоізолятора масив несучої стіни повністю прогрівається, акумулює тепло, а точка роси зміщується в зону утеплювача, який необхідно звільняти від утворилася в ньому вологи — звідси виникла технологія пристрою вентильованих фасадів.

Стіна, утеплена зсередини, повністю промерзає, так як вона «відгороджена» теплоізолятором від внутрішнього тепла. Це помітно знижує термін служби несучих стін. Точка роси в більшості випадків розташовується на внутрішній поверхні огороджувальної конструкції, але при підвищенні температури навколишнього середовища може зміщуватися в масив стіни. В результаті, між стіною і утеплювачем утворюється волога, яка погіршує його теплоізоляційні характеристики. Замерзаючи, вона може руйнувати клейове з’єднання шару теплоізолятора з основою. Виникає загроза намокання стіни, появи грибка і цвілі.

Як звести до мінімуму негативні наслідки утеплення стін зсередини?

У Зводі правил СП 23-101-2004 «Проектування теплового захисту будівель» говориться: «Не рекомендується застосовувати теплоізоляцію з внутрішньої сторони із-за можливого накопичення вологи в теплоізоляційному шарі, проте у разі необхідності застосування такого поверхню з боку приміщення повинна мати суцільний і довговічний пароізоляційний шар».

Отже, наше завдання зробити стіну теплою і сухою, для цього потрібно максимально захистити місце, де знаходиться точка роси, від проникнення водяних парів. Для цього здійснюється цілий комплекс заходів:

Важливо повністю усунути можливі містки холоду. Справа в тому, що, встановлюючи теплоізолятор зсередини, ми не маємо можливості утеплити місця з’єднання перекриттів і внутрішніх стін з огороджувальними конструкціями. Саме тому утеплення необхідно проводити з заходом на прилеглі стіни і перекриття, потім їх також ретельно слід ізолювати від парів і, можливо, конструктивно декорувати коробами, фальшколонами.

Який теплоізолятор застосувати?

Мінеральна вата. Практика показує, що в переважній більшості випадків люди утеплюють зсередини стіни за допомогою мінеральної вати. Її без будь-яких пароізоляції розташовують між стійками каркаса гіпсокартонних систем. Крім того, часто застосовується рулонна вата, не призначена для вертикальних конструкцій, з явно недостатнім коефіцієнтом теплового опору. Таке утеплення робиться легко і дуже швидко, воно неймовірно дешево, але зовсім не ефективно і навіть шкідливо.

Зауважимо, що вата, м’яко кажучи, не дуже підходить для утеплення зсередини. Шанувальники даного матеріалу з захопленням його називають «дихаючим», але в нашому випадку це є якраз головним його недоліком. Мало того, що до місця розташування точки роси через волокна є безперешкодний доступ, так чимало проблем ще доставляє і здатність мінеральної вати вбирати вологу. Так, звичайно можна розраховувати на те, що вата ніколи не намокне, застосувати спеціальні мінеральні плити, які по теплотехнічних характеристиках ідентичні спіненого пінополістиролу. Можна ретельно приклеїти їх, і спробувати організувати абсолютно герметичну пароізоляцію з внутрішньої сторони приміщення. Але ризик зволожити утеплювач і внутрішню поверхню стін залишається, тоді всі зусилля будуть зведені до нуля, волога знайде вихід саме в кімнату, потьоками або грибком. Це тому, що паропроникність будь огороджувальної конструкції в рази гірше, ніж у вати.

Деякі майстри роблять спроби плити з мінеральної вати повністю герметизувати — застосовують ще і внутрішній шар пароізоляції, роблять «подушки», запаюючи вату в рукаві з поліетилену. Але виникають інші проблеми: утеплювач не закріплюється до стіни — з’являються зазори в місцях розташування точки роси, плити без пошкодження оболонок складно підігнати один до одного, ускладнюється технологічний ланцюжок.

Пінополістирол і ЕППС. На даний момент пінополістирол є одним з найкращих матеріалів для утеплення стін зсередини, тому з року в рік він все активніше застосовується як в Росії, так і в багатьох країнах Європи. Популярність пінополістиролу пояснюється його відмінними експлуатаційними та теплотехнічними характеристиками. Його незаперечними перевагами є:

Отже, використовуючи спінений або екструдований пінополістирол, ми можемо до норми підвищити теплову ізоляцію конструкції при мінімально можливій товщині шару, що утеплює. Мало того, що пінопласт і ЕППС не вбирають вологу і не втрачають своїх ізоляційних властивостей, так вони ще і не пропускають водяні пари в зону точки роси, додаткова плівкова пароізоляція буде просто зайвим. Звичайно, для цього необхідно надійно ізолювати місця з’єднання плит і примикання їх до огороджувальних конструкцій. Зробити це досить просто, використовуючи поліуретанову піну. Більш того, деякі виробники випускають плити із ступінчастою кромкою, завдяки чому утеплювач стикується взагалі без щілин. Пінополістирол можна успішно монтувати на стіну за фасадної системи, застосовуючи одночасно клейові склади та фіксацію тарілчастими дюбелями. Як ми вже відзначали, клейовий шар виконує також ізолюючу функцію, особливо добре зарекомендував себе поліуретановий клей у вигляді піни. Висока міцність матеріалу допускає варіанти обробки утеплених стін мокрим способом безпосередньо за теплоізолятор, без застосування каркасних технологій, при цьому перевантажити стіну просто неможливо із-за малого питомої ваги матеріалу. Так квадратний метр утеплювального шару з пінополістиролу в 2-2,5 рази легше, ніж аналогічний по товщині з мінеральної вати.

Є один невеликий недолік — пінополістирол має слабкі звукоізоляційні властивості. Проблеми можливого руйнування теплоізолятора при температурах понад 80 градусів і недостатньої стійкості пінополістиролу до впливу багатьох органічних розчинників, в нашому випадку, мабуть, не є критичними.

Пінополіуретан. Цей міцний і легкий матеріал також непогано підходить для утеплення стін зсередини. Він відрізняється відмінними ізоляційними властивостями з-за своїй комірчастої структури. Коефіцієнт теплопровідності пінополіуретану становить від 0,025 Вт/мК, що є одним з кращих показників. Пори пінополіуретану заповнені повітрям або інертним газом, кожна така комірка є герметично закупореній. Саме тому волога не проникає в матеріал і не проходить крізь нього — це відмінна гідроізоляція огороджувальної конструкції.

Низька теплопровідність, мінімальне вологовбирання, максимальна пароізоляція — ось те, що нам потрібно. Але це далеко не все, особливі властивості покриття з пінополіуретану отримує завдяки незвичайному способу його застосування. Справа в тому, що він наноситься напиленням рідкого двокомпонентного речовини, що спінюється на оброблюваної поверхні і протягом декількох секунд твердне.

Пінополіуретан відмінно «прилипає» до будь-яких основ, в тому числі і стельових перекриттів, немає необхідності застосовувати кріпильні елементи, які є містками холоду.

Покриття утворює єдине ціле зі стіною, не даючи вологи з приміщення ні найменшого шансу проникнути в зону знаходження точки роси.

Теплоізолюючий шар виходить монолітним, без швів і щілин. Напилюючи речовина, без проблем можна утеплити криволінійні, напівкруглі стіни.

Пінополіуретан дуже швидко наноситься. Спінювання утеплювача проводиться на місці роботи, тому з-за малого обсягу рідкого вихідної речовини витрати на доставку і зберігання матеріалів зводяться до мінімуму.

Шар пінополіуретану може бути оштукатурений по фасадній технології з застосуванням капронової сітки.

Інші матеріали. На ринку представлені й інші, часто «інноваційні» ізоляційні матеріали для стін, виробники яких заявляють про їх неабияких властивості. Проте всі вони трохи лукавлять, приховуючи явні недоліки або замовчуючи про серйозні проблеми реалізації відповідних технологічних ланцюжків. Наприклад, тепла штукатурка за своїми теплотехнічними характеристиками в рази поступається спіненим матеріалів, до того ж є гігроскопічної і паропроникливий. Фольгований спінений поліетилен має дуже низьку теплопровідність, але тільки за однієї умови — монтувати його потрібно таким чином, щоб залишався повітряний зазор між утеплювачем і стіною, а також листовий облицюванням. Зробити два герметичних зазору, що добре закріпити матеріал, при цьому якісно ізолювати стики і примикання практично нереально. Тому в більшості випадків смуги поліетилену просто прибивають дюбелями до зовнішньої стіни з неминучою втратою заявлених характеристик. Рідка теплоізоляція на основі кераміки при товщині шару 1 мм замінює 50 мм мінеральної вати — так кажуть її виробники. Коефіцієнт теплопровідності дорівнює 0,0016 виглядає, щонайменше, фантастично, особливо якщо врахувати, що надтонке покриття складається з керамічних бульбашок, заповнених повітрям. Але кераміка володіє теплопровідністю 0,8-0,15, а повітря — 0,025. «Термофарба» — матеріал новий і ще не вивчений, але приклади непрацюючого утеплення багатоквартирних будинків вже є. Можливо, в певних умовах такий ізолятор має право на існування.

Якої товщини повинен бути утеплювач?

Правильний вибір теплоізоляційних матеріалів є одним з ключових аспектів грамотного утеплення стін зсередини, тепер необхідно визначити її товщину.

1. Шар утеплювача закривається якісними пароізоляційними плівками з герметизацією стиків і примикань.
2. Застосовується теплоізолятор з найменшою паропроникністю. Ідеально, якщо вона буде менше, ніж у огороджувальної конструкції. Тоді пара може поступово виводитися назовні.
3. Шар утеплювача приклеюється з мінімальним зазором від стіни, бажано не «маякових» способом, а на гребінку.
4. Утеплені стіни облицьовані вологостійким гіпсокартоном.
5. Організовується додатковий повітрообмін для зниження вологості в приміщенні. Застосовуються системи механічної вентиляції, вікна забезпечуються регулюючими клапанами.

   Підводимо підсумки.

Утеплення стін зсередини — це крайня міра у ситуації, коли закріпити теплоізолятор зі сторони фасаду немає ніякої можливості. Грамотно виконати таку роботу технологічно досить складно. Внутрішнє утеплення не таке дешеве, як здається на перший погляд, тому істотно заощадити, швидше за все, не вдасться.

Можна сформулювати основні вимоги для якісного утеплення стін зсередини:

1. Низька теплопровідність;
2. Мінімальне водопоглинання і паропроникність;
3. Здатність витримувати високі навантаження, як на стиск, так і на розрив;
4. Простота різання і монтажу;
5. Невелика вага плит.
6. Спочатку за формулою R=D/L (де D — товщина конструкції, а L — значення теплопровідності матеріалу) вираховуємо реальний опір теплопередачі стіни без теплоізолятора. Наприклад, якщо ми маємо огороджувальну конструкцію з цегли товщиною 500 мм, то опір теплопровідності R=0,5/0,47=1,06 м²∗°С/Вт.
7. Тепер ми можемо порівняти цей показник з нормованим. Наприклад, опір теплопередачі для огороджувальних конструкцій в Москві і області повинно бути не менше 3,15 — різниця становить 2,09. Її потрібно добрати утеплювачем, так як коефіцієнт теплопровідності конструкції складається з суми коефіцієнтів її шарів.
8. Необхідну товщину утеплювача розраховуємо за формулою D=L∗R. Наприклад, якщо ми хочемо використовувати пінополістирол (L=0,042), то нам знадобиться D=0,042∗2,09=0,087 — шар пінопласту 87 мм. Природно, краще завищити мінімальні показники і застосувати 100 мм пінополістиролу, тоді є шанс перенести точку роси всередину шару повністю вологонепроникного утеплювача.

Слід зазначити, що не завжди причиною того, що в приміщенні холодно, є незадовільна теплоізоляція зовнішніх стін. Варто особливу увагу звернути на теплотехнічні характеристики статі, стельового перекриття, віконних блоків. Може бути, саме там криється причина всіх бід, а можливо, проблема в некоректній роботі опалення або помилки у його проектуванні.

1. Необхідно організувати герметичну пароізоляцію стіни.
2. Товщина утеплювача повинна бути не менше розрахункової, для забезпечення нормованої теплопровідності огороджувальної конструкції для певної кліматичної зони.
3. Обов’язково необхідно прийняти заходи по покращенню вентиляції приміщення.
4. Теплоізолятор слід клеїти з допомогою гребінки або суцільними смугами.
5. Утеплювати потрібно і ділянки, що примикають до зовнішніх стін перекриттів і перегородок.
6. Зовнішні стіни краще обшити вологостійким гіпсокартоном на металевому каркасі.
7. Для забезпечення герметичності облицювання не варто розташовувати на ній розетки, вимикачі, світильники, бра.
8. Примикання листових матеріалів до огороджувальних конструкцій необхідно закрити акрилом або силіконом.
9. П-подібні кронштейни монтуються на основі тільки через ізолюючі прокладки.
10. Всі роботи по утепленню стін слід проводити після їх обробки протигрибковими засобами. Основа повинна бути повністю сухим. Заздалегідь слід виключити намокання конструкції зовні — все покрівельні, фасадні та віконні роботи повинні бути закінчені всі системи справно функціонувати.

Статті pp-budpostach.com.ua Все про лазні

Статті по пїноблоку,пінобетону,пінобетонним блокам

Статті pp-budpostach.com.ua Статті по бетону

Статті Все про парканах

Статті pp-budpostach.com.ua Все про дахах ( види, матеріал, як краще вибрати)

Статті Все про Фундаменті

Статті по газобетону ( газоблокам ), газобетонних блоків, блоків газосиликатнных

Новини, статті, чутки, факти, різне і по чу-чуть

Статті по цеглині ( рядовому, особового,облицювальної,клинкерному, шамотною, силікатній,)

природный газ — стоит ли изолировать наружные стальные газовые трубы?

Сосед уложил изоляцию из пенорезины на открытый отрезок стальной трубы от счетчика в дом . Это хорошая идея ?

• труба
• природный газ
• счетчик

Температура, при которой метан сжижается, составляет около -258°F (-161°C) и не замерзает до -296°F (-182°C). Если на улице достаточно холодно, чтобы заморозить газ в ваших трубах, вам есть о чем беспокоиться!

Черт возьми, НЕТ! Я только что пришел из соседнего дома, где я держал фонарик, в то время как работник газовой компании снял счетчик и связанную с ним трубу, потому что труба владельца, идущая от счетчика в дом, была проржавела и протекала (пуская пузыри с мыльной водой) все 16 «дюймовая открытая длина. Судя по всему, это была обычная стальная труба диаметром 1,5», возраст которой примерно 15 лет (возраст дома), и теперь она покрыта густой рыхлой ржавчиной. Ржавчину не трогал так как это не мой дом. Сосед не в городе, поэтому я был там. Как только я вернулся домой, я посмотрел на свою неизолированную трубу 20-летней давности; это выглядит превосходно. Газовик был там, потому что газ был отключен, а на входной двери была оставлена ​​бирка с уведомлением газовой компании. Подрядчики, работающие по соседству, заметили запах газа и отключили счетчик. После снятия трубы часть ее можно было раздавить руками.

Нет, но он должен иметь внутреннее соединение пайкой (а не фитингами «затяжного типа») или входить в другую трубу, закрытую «изнутри». Таким образом, возможная утечка газа направляется через внешнюю трубу наружу, согласно правилам UNI.

Таким образом, стальная труба обычно не используется для внутреннего использования, потому что ей нужна «внешняя труба», вместо нее для внутренней части используется медь.

Зарегистрируйтесь или войдите в систему

Опубликовать как гость

Требуется, но никогда не отображается

Опубликовать как гость

Требуется, но не отображается

Нажимая «Опубликовать свой ответ», вы соглашаетесь с нашими условиями обслуживания и подтверждаете, что прочитали и поняли нашу политику конфиденциальности и кодекс поведения.

Как изолировать газовую трубу? (Объяснение)

Отказ от ответственности: этот пост может содержать партнерские ссылки, то есть мы получаем небольшую комиссию, если вы совершаете покупку по нашим ссылкам бесплатно для вас. Для получения дополнительной информации посетите нашу страницу отказа от ответственности.

Существует множество способов изоляции вокруг газовой трубы. Например, изоляция из стекловолокна, напыляемая пенополиуретановая, трубчатая резиновая изоляция или трубчатая пенополиэтилен. Поэтому вы можете выбрать для работы технику, отвечающую всем вашим потребностям.

Содержание

Можно ли изолировать газовые трубы?

Вы можете изолировать газовые трубы, если хотите, чтобы они были такими. Это добавит дополнительный слой поверх трубы. А значит, у вас будет дополнительная защита от несчастных случаев от пожаров, взрывов, которые могут возникнуть из-за протечки.

Как изолировать газовую трубу?

Вы можете изолировать газовую трубу одним из следующих способов;

Напыляемая пенополиуретановая изоляция

Этот химический продукт в некоторых отношениях отличается от других видов изоляции. Однако это не только исключительный изоляционный материал, он также действует как влаго- и воздухонепроницаемый барьер. Его можно использовать для герметизации и изоляции воздуха, таким образом, он может уменьшить потери энергии в вашем доме.

Форма изготавливается путем смешивания полиольной смолы и изоцианата. Кроме того, существуют различные напыляемые пены, такие как открытая и закрытая ячейка, жесткая напыляемая пена. Есть еще инъекционная пена.

Вы можете распылить пену, чтобы покрыть область, которую нужно изолировать. И когда вы наносите пену, она расширяется, а затем затвердевает на месте. Кроме того, пена с закрытыми порами существенно расширяется.

Самое лучшее в этой изоляции то, что она создает непрерывный защитный барьер. Поэтому он расширяется в каждый угол, чтобы завершить покрытие. При нанесении пены нужно быть очень осторожным, так как это связано с риском для здоровья.

Поэтому вам нужно заранее надеть защитное снаряжение. Когда вы закончите, вам придется держаться подальше от комнаты, которую вы использовали, по крайней мере, один день. Это поможет вам избежать контакта с токсичными химическими веществами.

Трубчатая резиновая изоляция

Вы можете получить это с самоклеящимся клеем или без него. Многим людям нравится этот вид изоляции, потому что он обеспечивает разумную ценность, когда дело доходит до его цены. Он также более энергоэффективен и долговечен, чем другие изоляционные материалы.

Кроме того, он всегда сжимается и расширяется при изменении температуры. И вы также можете смело установить его поверх термоленты.

Трубчатый вспененный полиэтилен

Трубчатый вспененный материал прост и состоит из экономичных трубок с предварительно прорезанными отверстиями, которые можно быстро установить на трубы. Он доступен в самоуплотняющихся версиях, которые мгновенно заполняют продольные отверстия по всей длине. Трубчатая изоляция из пенопласта более жесткая, чем резина, поскольку она не сжимается и не расширяется при колебаниях температуры.

Кроме того, его нельзя наносить ни на нагревательную ленту, ни на кабели.

Изоляция из стекловолокна

Это недорогой и простой в использовании метод. В комплекте есть рулон стеклоткани и пластиковая пароизоляция, которая является оберткой для дополнительной изоляции. Многофункциональные роли служат дополнительной изоляцией в холодных зонах для обеспечения большей защиты.

Как закрыть щель вокруг газовой трубы?

Существуют различные способы герметизации зазора вокруг газовой трубы. Вы можете выбрать один из следующих вариантов;

Используйте спрей-пену

Начните с увлажнения зазора, который вы собираетесь заделывать. Это можно сделать, распылив на него воду. Продолжайте встряхивать пену не менее двадцати секунд. И хотя вы можете использовать его под разными углами, убедитесь, что он находится в перевернутом положении.

Это наиболее рекомендуемый способ обращения с банкой. Работайте со дна отверстия, двигаясь вверх. И учтите, что форма расширяется и не стоит относиться к этому легкомысленно.

На всякий случай, избегая перегрузки промежутка. Кроме того, убедитесь, что вы чаще встряхиваете банку и продолжаете сбрызгивать ее водой, так как это увеличивает расширение. Тем не менее, вы должны знать, что каждому типу пены требуется определенное время для высыхания.

И это нормально указано на банке. После того, как зазор высохнет, вы, вероятно, заметите, что пена расширилась снаружи, просто удалите излишки и отшлифуйте их, чтобы получить гладкую поверхность.

Используйте силиконовый герметик

Вы можете заделать зазор силиконовым герметиком, так как он всегда образует воздухонепроницаемое уплотнение и, таким образом, устраняет проблему. Выполните следующие шаги, чтобы помочь вам заполнить отверстие;

Возьмите баллончик с силиконовым герметиком и пистолет

Купите пистолет для герметика и силиконовый герметик в хозяйственном магазине. Он водостойкий по отношению к латексу или акрилу, а также более долговечен.

Очистка трубы

Очистите поверхность трубы с помощью абразивной губки, воды и мыла. Вы можете вычистить область, чтобы удалить мусор, грязь и грязь. Затем удалите старый герметик, если на трубе был герметик, и вытрите трубу полотенцем.

Отрежьте кончик герметика

Используйте нож, чтобы отрезать его под углом сорок пять градусов, а затем поместите трубку в пистолет. Продолжайте нажимать на курок дважды или трижды, пока герметик не начнет течь. Затем вы можете отпустить курок, и поток герметика остановится.

Нанесите герметик

Наконечник герметика можно нанести близко к стыку трубы. Продолжайте нажимать на спусковой крючок, а затем нанесите герметик на зазор. Переместите наконечник вокруг трубы, пока соединение не будет полностью загерметизировано.

Вы можете отпустить курок, чтобы остановить поток герметика. Разгладьте линию герметика кончиками пальцев. И убедитесь, что вы оказываете небольшое давление, чтобы правильно запечатать герметик на трубе.

Как герметизировать трубу вокруг стены?

Существует несколько способов герметизации трубы вокруг стены. Вот некоторые из самых популярных методов;

Вариант для герметика

Латексный и акриловый герметик подходит для герметизации полдюймовых и меньших зазоров по периметру трубы. Используйте ручную тряпку или кисть, чтобы очистить область вокруг трубы. Это избавит от мусора и пыли. Затем загрузите пистолет для герметика, используя герметик для наружных работ.

Нанесите ровный шнур или каплю вещества. А затем аккуратно протрите его пальцами. Завершите процедуру, удалив остатки влажной тканью.

Цемент Район

Цемент идеально подходит для герметизации зазоров размером более полдюйма. Можно предварительно увлажнить участок вокруг трубы. Затем смешайте немного цемента в ведре, убедитесь, что вы используете краевой шпатель даже при его нанесении.

Затем вы можете нанести его и заполнить дополнительные зазоры за поверхностью, если это необходимо. Протрите его влажной губкой.

Аэрозольный пенный герметик

Пена идеально подходит для герметизации зазоров размером более половины дюйма. Очистите участок от пыли. Подумайте о том, чтобы проветрить помещение, чтобы не задохнуться. Кроме того, наденьте респиратор, защитные очки и защитные перчатки.

Нанесите пену на зазор по периметру трубы. Дайте ей высохнуть, прежде чем удалять излишки пены, разглаживая ее острым ножом.

A FlueSnug

Вы можете использовать его на внутренней и внешней части вашего дома. Это придаст хороший вид и послужит барьером для вредителей, насекомых, сырости и сквозняков. Кроме того, тепло никуда не уходит.

Это устройство предназначено для обеспечения герметичности вашего имущества. Это также позволяет установщикам легко получить доступ к дымоходу и трубе для обслуживания. При этом не нужно удалять герметик, раствор или кирпичную кладку.